От цей «страшний» вірус Коксакі!

Дуже часто, особливо повертаючись з моря та подорожей, ми стикаємося з вірусом Коксакі у дітей. Що це за вірус? Як з ним боротися? Наскільки він небезпечний? Давайте розбиратися разом з педіатром KinderKlinik Юлією Волошиною.

Юлія Анатоліївна, розкажіть докладніше про вірус Коксакі

Зроблю ліричний відступ і розповім про своє близьке знайомство з цим вірусом. Якось влітку, років зо два тому ми поїхали на довгоочікуваний відпочинок до моря. Перші 2 дні були чудовими. На третій день у старшої дочки піднялася температура і заболіло горло. Почалася боротьба з хворобою. Через 2 дні стан покращився, правда, з’явилося трохи сверблячих висипань на руках, але самопочуття було задовільним. Можна було б розслабитися і відпочити, але захворів син. У нього піднялася температура і пару раз був послаблений стул, потім за два дні температура нормалізувалася, і він теж пішов на поправку. І тут захворіла молодша дочка, і в цьому випадку хвороба «відірвалася» по повній: і висока температура до 40 (і це на тлі 40-градусної спеки!), і сильний біль в горлі з відмовою від їжі, і висипання, які сильно свербіли. На другий день її лікування наш «відпочинок» закінчився, і лікуватися ми продовжили вдома.

Що ж це за вірус?

Віруси Коксакі (їх кілька), відносяться до ентеровірусів. Поширюються як оральним, так і респіраторним шляхом. Ці віруси добре переносять досить високі і низькі перепади температур. Добре зберігаються в воді. Джерело зараження — хвора людина. Інкубаційний період — від одного до семи днів.

Чи можна запобігти зараженню?

Спробувати можна, дотримуючись правил особистої гігієни (ретельно мити руки після прогулянок, перед їжею), вживати бутильовану або кип’ячену воду, мити свіжі овочі та фрукти. Але не варто забувати про респіраторний шлях зараження, це означає, що на 100% захиститися не можна.

[ask pos=”left” width=”240″ id=”886″ button=”Записатися до лікаря”]Є запитання?[/ask]

Які можливі ускладнення?

Ускладнення бувають рідко. Але серед них є досить грізні, такі як вірусний менінгіт, перикардит, міокардит. Є також дані про можливий розвиток цукрового діабету 1 типу.

Як вірус Коксакі проявляється?

Частіше за все підвищується температура тіла від 37 до 41 градусів. Може бути розрідження стулу, іноді буває блювота. Часто з’являється досить сильний біль в горлі. На слизовій ротоглотки можна побачити маленькі бульбашки або виразки. Часто біль у горлі заважає дитині їсти й пити. І саме «страшне» — висипання на шкірі. Вони схожі на маленькі бульбашки, як при вітрянці (везикули), або яскраво-червоні цятки або бугорочки (папули). Розташовуються на підошвах, долонях, навколо рота, але можуть бути і в інших місцях.

Що робити?

Краще за все, звичайно ж, проконсультуватися з лікарем. Він точно підкаже, що робити. Але, якщо у вас в даний момент немає такої можливості, панікувати не варто. Основне лікування, як і при багатьох вірусних інфекціях, симптоматичне.

Найголовніше — рясне пиття.

Блювоту можна зупинити за допомогою домперидону або ондансетрону.

З температурою боремося за допомогою ібупрофену по 10 мг / кг і парацетамолу по 15 мг / кг.

Біль в горлі у дітей старше 2-х років можна зменшити місцевими нестероїдними протизапальними препаратами.

На висипання, в разі сильного свербіння, можна нанести крем з вмістом цинку.

Не потрібно змушувати дитину їсти насильно. Складіть меню з улюблених малюком продуктів. Нехай обсяг їжі буде невеликим, але постарайтеся годувати частіше.

 

Сподіваємося, ми змогли показати, що вірус Коксакі не такий вже й страшний, як його малюють. І, можливо, наші поради вам знадобляться, але вони не виключають кваліфікованої медичної допомоги.

Бажаємо відмінного відпочинку! І будьте здорові!

Читайте також: Кліщовий енцефаліт: як запобігти зараженню?

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Поділитися
    title_icon

    Інші Новини

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.