Депресія у дітей та підлітків: коли варто звертатися за допомогою?

Зараз термін «депресія» часто використовують в побуті при поганому настрої або втомі. Нерідко й батьки думають про депресію, коли підліток перестає вчитися, віддаляється від батьків або багато проводить часу наодинці. Що таке «депресія», і коли варто звертатися за допомогою? Давайте розбиратися разом дитячим психологом KinderKlinik Іриною Крещенко (Єгоровою).

Що ж таке «депресія»? Це захворювання, яке представляє собою епізодичний, періодично повторюваний розлад, для якого характерні:

• постійне і глибоке почуття смутку чи нещастя,
• втрата інтересу до звичайної діяльності,
• дратівливість,
• супутні симптоми (негативне мислення, занепад сил, нездатність зосередитися, порушення сну і апетиту).

Від 1 до 2% дітей препубертатного (допідліткового) віку і близько 6% підлітків страждають депресією. До підліткового віку поширеність серед хлопчиків і дівчаток однакова. У підлітковому віці у дівчаток депресія зустрічається частіше, ніж у хлопчиків в два рази. Є дані, що депресії більше схильні підлітки, які мають хронічні соматичні захворювання.

Основні ознаки депресії у підлітків:

• Дратівливість, вибухи гніву, ворожість, при цьому вони здатні моментально підбадьоритися при позитивній події (наприклад, при візиті однолітків),
• Підвищена сонливість,
• Підвищення апетиту і збільшення маси тіла,
• Надзвичайна чутливість до неприйняття (помилкове сприйняття образи чи критики там, де їх немає), в результаті, призводить, наприклад, до проблем з підтримкою контактів.

Також можуть бути присутні й інші симптоми:

• Настрій (печаль, смуток, інтенсивнішиий ніж зазвичай),
• Поведінка (зниження активності, уповільнена мова, обмеження соціальних контактів, занепокоєння і тривожність, втрата інтересу до улюблених занять, зловживання алкоголем і наркотиками),
• Зміна життєвих установок (нікчемність, занижена самооцінка, страх перед майбутнім, думки про суїцид),
• Мислення (зміна самокритичності, песимістичний погляд на майбутнє, труднощі концентрації уваги, негативне мислення, проблеми з пам’яттю),
• Фізичні зміни (порушення сну — часті пробудження вночі і вранці, сонливість), втома, знижений апетит, головний біль, біль в шлунку, нудота, занепад сил.

Однак, підлітки, особливо ті, що страждають легкою або помірною депресією, можуть, докладаючи певних зусиль, приховувати наявні у них симптоми. Довірчі відносини з підлітком допомагають вчасно помітити зміну стану і характерні для депресії симптоми.

У дітей допідліткового віку основними ознаками депресії є:

• дратівливість, запальність
• головні болі
• болі в животі
• порушення сну (сонливість, безсоння, неспокійний сон)
• порушення апетиту (або зниження, або підвищення).

[ask pos=”left” width=”240″ id=”886″ button=”Записатись до психога”]У вашої дитини депресія?[/ask] Важливо пам’ятати, що депресія у дітей і підлітків часто залишається невиявленою і нелікованою. Вона може проявлятися поведінковими й психологічними проблемами, які можуть маскувати типові депресивні симптоми, характерні для дорослих.

Насторожити повинні:

• Дратівливість і норовливий настрій
• Хронічна нудьга або втрата інтересу до занять на дозвіллі (танці, спорт, музика)
• Соціальна самоізоляція або втрата бажання «тусуватися» з друзями
• Уникнення занять в школі
• Зниження успішності в школі або ін. навчальному закладі
• Порушення режиму сну
• часті незрозумілі скарги на слабкість, головний біль, болі в животі
• Виникнення проблем з поведінкою (наприклад, дитина стає більш зухвалою в поведінці, тікає з дому, знущається над іншими дітьми)
• Зловживання алкоголем і іншими психоактивними речовинами.

При цьому всі перераховані симптоми повинні відповідати таким критеріям:

1. Присутні щодня,
2. Більшу частину дня,
3. Протягом мінімум 2 тижнів,
4. Повторюваний перебіг епізодів (симптоми виникають через 7-9 місяців після їх повного або часткового зникнення).

При підозрі на депресію у дитини чи підлітка, обов’язково звертайтеся за допомогою до психіатра або психолога. При підтвердженому психіатром діагнозі, рекомендується поєднувати медикаментозне лікування з психотерапією. І будьте здорові!

Читайте також: Синдром дефіциту уваги та гіперактивності у дітей: кому загрожує і наскільки небезпечний?