Чому дитина ходить на носочках?

Ще тільки вчора Ваш малюк повзав, а вже сьогодні намагається вставати на ніжки? Дуже часто дитина починає ходити або навіть бігати, ставлячи ніжки навшпиньки/на носочки. Чи нормально це? Або потрібно звертатися до лікаря? Давайте розбиратися разом з дитячим неврологом KinderKlinik, фахівцем вищої категорії Оксаною Макаровою.

Отже, чому ж малюк бігає на носочках?

– активність дитини

Нервова система і система координації у маленької дитини ще не досконалі, вони продовжують рости і розвиватися і просто не встигають за збільшенням активності Вашого малюка. Тому, чим малюк активніше, чим швидше він бігає, тим з більшою часткою ймовірності він буде пересуватися саме на носочках.

В цьому нічого страшного немає, особливо, якщо дитина, пробігши, знову ставить ніжку на повну стопу.

– тривале використання ходунків

Дуже часто ходьбу на носочках провокує пересування в ходунках, яке передувало цьому — малюк просто звикає так ходити, оскільки, перебуваючи в цьому пристрої, він пересувається саме на носочках, відштовхуючись від підлоги.

Є ще один нюанс: дитина, що звикла пересуватися в ходунках, ще дуже довго буде боятися ходити сама. Їй ще тривалий час потрібно триматися за когось або за будь-яку опору, але з часом це пройде.

– емоційність дитини

Також дуже часто діти стають на носочки під впливом емоцій, наприклад, коли вони хочуть щось Вам показати. І потім знову ж дитина повертається на повну стопу. Це абсолютно нормально. Такі стани можна спостерігати у дітей у віці до 3-х років.

Хоча якщо Вас турбує ця ситуація — проконсультуйтеся з неврологом. Оглянувши дитину, лікар може додатково призначити консультацію ортопеда, курс масажів і лікувальної фізкультури (ЛФК).

Будьте уважні до свого малюка, і будьте здорові!

Читайте також: Чому дитина не хоче спати

Поділитися
title_icon

Інші Неврология

Проколювання вух у KinderKlinik

Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

РДУГ: що це та як визначити?

Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.