Артеріальна гіпертензія у дітей: небезпека захворювання та профілактика

Артеріальною гіпертензією називають підвищення показників артеріального тиску (АТ). Для багатьох артеріальна гіпертензія (АГ) – стан, що асоціюється лише з дорослими. Однак і діти можуть мати підвищення АТ як прояв первинної хвороби, так і вторинний симптом при різних захворюваннях (найчастіше це хвороби нирок). Чим небезпечна артеріальна гіпертензія, як перевірити, чи в нормі тиск у вашої дитини та як запобігти хворобі? Поговоримо про це з дитячим лікарем-кардіоревматологом KinderKlinik Юлією Голубовською.

Юлія Єгорівна, чим небезпечна артеріальна гіпертензія у дитини?

Необхідно пам’ятати, що підвищення АТ у дітей в третині випадків трансформується в артеріальну гіпертензію дорослих, а такі її ускладнення, як інфаркт міокарда, інсульт головного мозку, хронічна серцева та ниркова недостатність – основні причини смертності від серцево-судинних захворювань.

Які фактори ризику?

За даними Американської академії педіатрії (ААР), поширеність АГ серед дітей із нормальною масою тіла нині становить 3,5%, із надлишковою масою тіла й ожирінням – 24,8%. При хронічній нирковій недостатності у дітей АГ розвивається у половини пацієнтів, а після трансплантації нирок – у 79%. Цікавим фактом є те, що серед малюків із низькою масою тіла при народженні поширеність АГ сягає 7,3%, а з синдромом обструктивного апное сну – 14%.

[ask pos=”left” width=”240″ id=”886″ button=”Записатись до лікаря”]У вашої дитини проблеми з тиском?[/ask]

Який АТ у дітей є нормою?

Потрібно розуміти, які показники АТ дитини слід розцінювати, як відхилення від норми. Починаючи з 13-річного віку дітей норми АТ такі, як і для дорослих (дані ААР, Американської асоціації серця та Американської колегії кардіологів), а саме:

Нормальний АТ: < 120 / < 80 мм рт. ст.
Високий АТ: від 120 / < 80 до 129 / < 80 мм рт. ст.
АГ 1-го ступеня тяжкості: від 130/80 до 139/89 мм рт. ст.
АГ 2-го ступеня тяжкості: ≥ 140/90 мм рт. ст.

Для дітей, молодших 13 років, використовуються процентильні таблиці, де значення мають вік, стать та зріст дитини (оцінити показники АТ дитини Ви зможете у свого лікаря). Проте для скринінгової оцінки існує спрощена таблиця, з врахуванням лише статі та віку, що наведена нижче.

САТ – систолічний артеріальний тиск, ДАТ – діастолічний артеріальний тиск.

Коли потрібно вимірювати тиск у дитини?

За сучасними рекомендаціями, дітям необхідно вимірювати АТ щорічно, починаючи з 3-х років (при цьому використовують манжетку відповідного розміру). Проте для малюків, що відносяться до нижчевказаних категорій, вимірювання АТ слід проводити при кожному зверненні:

в анамнезі недоношеність <32 тижнів гестації чи знижена маса тіла для вказаного строку гестації при народженні;
надлишок ваги чи ожиріння;
кориговані/не кориговані вроджені вади серця;
рецидивуючі інфекції сечовивідних шляхів, гематурія, протеїнурія;
вроджені вади розвитку нирок;
вживання медикаментів, які можуть підвищувати АТ.

При вимірюванні АТ лікар може зробити висновок про наявність у дитини чи підлітка АГ, якщо зафіксовані значення АТ більше 95 процентилю чи з 13-річного віку — 130/80 мм рт. ст. та вище (аускультативним методом при трьох різних візитах).

Дітям з АГ може знадобитися проведення добового моніторингу АТ (ДМАТ) за Холтером та обстеження на предмет вторинних причин АГ.

Якщо дитина з ІІ ступенем АГ має клінічні симптоми чи АТ на 30 мм рт. ст. перевищує значення 95 процентилю (або >180/120 мм рт. ст. у підлітків), її необхідно скерувати у відділення невідкладної допомоги.

Як можна уберегти дитину від розвитку артеріальної гіпертензії?

Немедикаментозні рекомендації, спрямовані на нормалізацію АТ та профілактику виникнення АГ:

Дотримання режиму дня: достатній нічний сон 8-10 год., ранкова гімнастика, чергування розумових та фізичних навантажень, прогулянки на свіжому повітрі не менше 2-3 год., не користуватися гаджетами за 2 год. до сну;
Дієтичні рекомендації (DASH дієта; Dietary Approaches to Stop Hypertension – дієтологічний підхід до лікування гіпертензії) передбачають переважання у дієті фруктів і овочів, молочних продуктів із низьким вмістом жирів, цільнозернових та бобових продуктів, обмеження цукру і соли (менше 2300 мг на добу). Так, зменшення вживання солі до ½ ч.ложки асоціюється зі зниженням систолічного АТ на 4-6 мм.рт.ст. та діастолічного на 2-3 мм.рт.ст., а з профілактичною метою достатньо збалансованого харчування. Разом з тим зміни в дієті – це контроль за об’ємом порції, що сприяє нормальній вазі. За наявності ожиріння стійке зменшення маси тіла на 1 кг супроводжується зниженням систолічного АТ на 1,5-3 мм.рт.ст. та діастолічного на 1-2 мм.рт.ст.;
Обгрунтованим є достатнє вживання калію, магнію та кальцію з продуктів, що їх містять;
Уникнення стресових ситуацій;
Усунення шкідливих звичок, наприклад, паління (як активного, так і пасивного) та вживання енергетиків;
Адекватна фізична активність, що має становити не менше 40 хвилин середнього та енергійного фізичного навантаження принаймні 3-5 разів на тиждень. Експериментальними дослідженнями було підтверджено, що дотримання таких рекомендацій дає змогу знизити АТ на 6,6 мм рт. ст.

Як бачимо, дотримуючись даних рекомендацій, можна суттєво знизити показники АТ, а при їх неефективності чи доцільності лікар призначить препарати, що знижують АТ. Вторинні артеріальні гіпертензії лікують у складі основного захворювання.

Отож, хочеться наголосити, що лікар при опитуванні дитини та батьків, огляді малюка, інтерпретації результатів додаткових досліджень може визначити причину підвищення артеріального тиску та надати всі необхідні рекомендації.

Бажаємо, щоби ваші діточки зростали здоровими та свідомими!

Читайте також: Дітей з гіпертонією набагато більше, ніж вважалося