Дитина сопе: норма чи ні?

Починаючи з перших днів життя малюка ви можете чути, як він сопе. Тобто дихання дитини супроводжується певним шумом. Цей симптом не потрібно залишати поза увагою, оскільки він може вказувати на неправильну будову носоглотки або якісь захворювання. У будь-якому випадку, якщо ви періодично чуєте сопіння у своєї дитини – необхідно звернутися до дитячого отоларинголога, який допоможе з’ясувати причину цього симптому.

Причини сопіння у дитини

Якщо ви чуєте, як сопе дитина віком до 1 місяця, то це може бути нормою. Його дихальні шляхи ще не сформовані до кінця, голова та грудна клітка потребують великої кількості кисню, а носові ходи ще вузькі і їм складно справлятися із завданням. Через якийсь час дихання малюка нормалізується.

Якщо ж сопить дитина 3-х місяців, то це вже привід звернутися до лікаря.

Найчастіше причиною є запальні захворювання (наприклад, риніт, синусит). Зазвичай це супроводжується слизовими виділеннями з носа та підвищенням температури.

Проте є й інші причини сопіння:

  • ангіна;
  • збільшення аденоїдів;
  • захворювання нижніх дихальних шляхів.

Що робити, якщо дитина сопе?

Насамперед – звернутися до лікаря. Сопіння потрібно лікувати, а зрозуміти його причину зможе лише дитячий отоларинголог.

Лікар проведе діагностику, яка допоможе з’ясувати причину сопіння. У разі запального захворювання буде запропоновано ефективне лікування. Якщо фахівець виявить інші відхилення, надасть відповідні рекомендації.

У KinderKlinik консультують дитячі отоларингологи, які мають великий досвід роботи з наймолодшими дітками. Наші доказові фахівці проведуть уважний огляд та дадуть свої рекомендації відповідно до сучасних протоколів.

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Поділитися
    title_icon

    Інші Новини

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.