Аденовірус: профілактика, симптоми і лікування

Осінь — не лише пора жовтого листя і збору грибів, а й сезон застуд і вірусних інфекцій. Восени ми хворіємо частіше — і діти, і дорослі. Серед безлічі «осінніх вірусів» дуже поширений аденовірус. Що це таке? Які викликає симптоми? Як лікувати і, що ще більш важливо, як уберегтися від аденовіруса? Давайте розбиратися разом.

Що таке «аденовірусна інфекція»?

Аденовірусна інфекція — група інфекційних захворювань людини, збудником яких є аденовіруси. Аденовірусна інфекція відноситься до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) та характеризується ураженням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, кон’юнктив, лімфоїдної тканини. Класична назва аденовірусної інфекції — «ринофарінгокон’юнктивальна лихоманка»: температура з нежиттю, закладеним носом, болем в горлі й «закисанням» очей.

Ризик заразитися аденовірусною інфекцією є у кожної людини, але діти хворіють частіше за дорослих. Більшість дітей хоча б один раз до 10 років переносять це захворювання.

Аденовірусні інфекції зазвичай викликають незначні симптоми і проходять самі по собі через кілька днів. Однак вони можуть протікати більш важко — у дітей, людей зі зниженим імунітетом. Серед симптомів — висока температура, кашель, біль у горлі, діарея і почервоніння очей. Має місце лихоманка при помірно виражених симптомах інтоксикації.

Як поширюються аденовіруси

Вони відрізняються високим ступенем заразності і поширюються повітряно-крапельним шляхом, коли хвора дитина кашляє або чхає, але не тільки.

Вірус може передаватися контактним способом: через іграшки та інші предмети.

Також можна заразитися аденовирусом в воді, наприклад, в невеликих озерах або навіть в басейні (якщо він утримується не належним чином), але це трапляється нечасто.

Найбільший ризик заразитися — в місцях великого скупчення дітей (дитячі садки, школи, торгові центри).

Різні типи аденовірусів можуть викликати у дітей різні захворювання:

– риніт, ринофарингіт, тонзиліт: закладений ніс і нежить, кашель, біль у горлі та збільшені мигдалини
– бронхіт: кашель, нежить, підвищена температура, озноб
– круп: гавкаючий кашель, утруднене дихання, свистячі звуки при вдиху
– отит: біль у вухах, дратівливість, підвищення температури тіла
– кон’юнктивіт: почервоніння очей, виділення з очей, сльозоточивість, відчуття, наче щось потрапило в око
– пневмонія: підвищення температури тіла, кашель, утруднене дихання
– гастроентерит, ентерит: діарея, блювота, підвищення температури тіла, біль і спазми в животі
– менінгіт і енцефаліт (набряк головного і спинного мозку): головний біль, лихоманка, нудота і блювота (рідко)
– інфекції сечовивідних шляхів: печіння і біль при сечовипусканні, часті позиви до сечовипускання, кров у сечі.

Якщо ви спостерігаєте один з комплексів перерахованих вище симптомів, зверніться до свого педіатра. Потрібно викликати лікаря, якщо симптоми аденовірусної інфекції з’явилися у малюка у віці до 3 місяців.

Протікає аденовірусна інфекція довго — два-три тижні. Часто бувають дві «хвилі» протікання — погіршення після короткочасного поліпшення: другий підйом температури тіла, посилюється кашель, повертається кон’юнктивіт. Друга хвиля, як правило, коротше, але часто змушує батьків нервувати. Зверніться до педіатра, щоб не пропустити можливі ускладнення.

Терміново викликайте лікаря, якщо у дитини є хоча б один з таких симптомів:
– утруднене дихання
– набряки навколо очей
– висока температура тіла, яка тримається кілька днів
– ознаки зневоднення (зменшується кількість сечі).

Читайте також: РСВ у дітей. Що це таке? Симптоми та лікування

Діагностика

Найчастіше аденовірусна інфекція протікає настільки класично, що діагностика не викликає ускладнень і діагноз виставляється на підставі типічних скарг і огляду.
Існують експрес-тести на аденовірус за мазком з носа і по калу. Можуть бути призначені загальний аналіз крові і С-реактивний білок для виключення бактеріальної інфекції. При підозрі на пневмонію призначають рентгенографію органів грудної клітини.

Лікування аденовірусної інфекції

Симптоматичне, як і у більшості вірусів.

Важливо! Антибіотики при вірусній інфекції неефективні. Але можуть бути призначені у разі приєднання бактеріальної інфекції.

Що можна зробити самостійно?

Давайте дитині багато рідини. Діти втрачають рідину через високу температуру, блювоту, діарею. В результаті у них може розвинутися зневоднення. Запобігти йому допоможуть вода, чай, компот, фруктовий сік, а також спеціальні дитячі засоби з електролітами (продаються в аптеці).

Прочищайте дитині ніс. Допомагайте малюкові часто сякатися.
Як допомогти самим маленьким? Закапайте малюкові в ніс кілька крапель сольового розчину. Потім очистіть ніс дитини за допомогою аспіратора («соплевідсоса»).
Використовуйте зволожувач повітря. Завдяки вологому повітрю нежить малюка зменшиться, і дитині стане легше дихати.

Збивайте температуру. Дитині можна дати жарознижуючі ліки (лише після дозволу лікаря!) — ацетамінофен або ібупрофен, щоб зменшити біль і знизити температуру.

Важливо! Не давайте дітям ліки з аспірином — це може призвести до рідкісного, але дуже небезпечного для життя стану — синдрому Рея. Він характеризується гострою печінковою недостатністю і енцефалопатією.

Профілактика аденовірусної інфекції

Дитині краще уникати контактів з усіма, хто захворів.

Мийте руки дитини (і свої теж!) часто протягом дня (особливо перед їжею). Якщо під рукою немає мила і води, використовуйте спеціальні дезінфікуючі засоби для рук.

Не дозволяйте дитині плавати в басейнах, які не утримуються належним чином.

Нехай дитина побуде вдома, коли вона хвора, щоб не заражати інших. Поясніть дитині, що важливо прикривати ніс і рот кожен раз при чханні або кашлі.

Будьте уважні до своєї дитини, і будьте здорові!

Читайте також: Забагато мила не буває? «За» та «проти»

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Поділитися
    title_icon

    Інші Лікування

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.