Невідкладна допомога: анафілактичний шок

Сьогодні ми починаємо ряд публікацій із циклу «Невідкладна допомога», які допоможуть вам: – навчитися розпізнавати небезпечні для життя стани у дітей – знати алгоритм дій в таких ситуаціях. І перша тема, з якою ми хочемо вас познайомити — це анафілаксія. Давайте розбиратися разом з лікарем-алергологом KinderKlinik Катерина Ковбаско. Що таке анафілаксія та анафілактичний шок? Анафілаксія (від грец. Ana – проти і phylaxis – захист) — це важка, потенційно загрожуюча життю, алергічна реакція. Анафілактичний шок — це «вкрай важка» ступінь анафілаксії, коли алергічна реакція призводить до виникнення шоку в організмі — падіння артеріального тиску, серцевої, дихальної недостатності. Це небезпечний для життя стан, який розвивається стрімко і вимагає надання «швидкої медичної допомоги» в прямому сенсі цього слова. Швидкість розвитку анафілаксії — від декількох хвилин до 48 годин після контакту з алергеном. Чим раніше з’являються симптоми, тим важче зазвичай протікає реакція. Що може викликати анафілаксію? За статистикою в європейських країнах частіше за все анафілаксію провокують харчові продукти (молоко, яйця, горіхи, морепродукти), укуси комах, різні лікарські препарати, латекс. Але важливо розуміти, що будь-який «білковий компонент» є потенційним алергеном і може викликати алергічну реакцію у дитини: з’їдена цукерка, аромат парфумів, контакт з вовною домашніх тварин тощо. Важливо! Варто відзначити, що анафілаксію можуть викликати навіть мінімальні дози алергену. Уявіть собі, що у людині з важкою алергією на рибу анафілактичну реакцію може спровокувати м’ясо, яке порізали ножем після риби. Які симптоми анафілаксії? Як швидко вони розвиваються? Ранні симптоми можуть бути «слабкими»: нежить, висипання на шкірі, невеликий набряк, свербіж в місці контакту алергену або просто «загальне почуття дискомфорту». На жаль, вони можуть швидко перерости в більш серйозні системні реакції організму, такі як: – генералізована кропив’янка, набряк Квінке – бронхоспазм або ларингоспазм, які викликають порушення дихальної функції Або призвести до анафілактичного шоку: – різке зниження артеріального тиску: можливі тремтіння, збудження, неспокій, холодний липкий піт, шум і дзвін у голові – болі в животі, нудота, блювота, діарея – запаморочення, наростаюча слабкість аж до втрати свідомості – дитина може збліднути, а губи, слизові оболонки і нігті можуть посиніти. Симптоми можуть виникати раптово і дуже швидко прогресувати. Якщо вчасно не надати допомогу, розвивається гостра дихальна та серцево-судинна недостатність, що може призвести до смерті. Які фактори ризику? Чи можна передбачити такі реакції заздалегідь? До групи ризику в першу чергу відносяться діти, які вже мали в анамнезі гострі алергічні реакції. І навіть якщо перша реакція була не «критичною» (наприклад, набряк губ при вживанні в їжу молока або сильний набряк руки в місці укусу бджоли), майбутні реакції можуть бути більш серйозними. Дуже важливо точно виявити алерген, на який дитина відреагувала! Це допоможе батькам розуміти, до чого бути готовими надалі: яких алергенів слід уникати, чи можна «привчити» дитину не реагувати на даний алерген. І найважливіше — вміти надати першу медичну допомогу в разі виникнення реакції. На даний момент алергологам доступні різні методи діагностики — лабораторні (включаючи молекулярну діагностику) і клінічні (шкірні, провокаційні проби та ін.), які допоможуть виявити причинний алерген. Якщо ж у людини ніколи в житті не було гострої реакції — навіть використовуючи всі найсучасніші методи діагностики, практично неможливо «передбачити» її розвиток заздалегідь. Тому всі проби «про всяк випадок» частіше за все не є ефективними і доказовими. Як надати першу допомогу при анафілактичному шоці? І що робити далі? 1. Відразу ж викликати швидку допомогу! 103 2. Всім пацієнтам з групи ризику анафілактичних реакцій рекомендується носити з собою аутоінжектор (шприц-ручку) з адреналіном. Ін’єкція в стегно (можна навіть через одяг) — і є найважливішою першою медичною допомогою. 3. Якщо дитина без свідомості — покладіть її на бік (щоб запобігти попаданню блювотних мас в дихальні шляхи, якщо у дитини почнеться блювота), стежте, щоб дитина дихала. 4. При зупинці дихання та серцебиття — проводьте серцево-легеневу реанімацію до приїзду швидкої допомоги. Краща боротьба з анафілаксією — це її попередження! Важливо не просто знати значимий алерген, а й розуміти, де дитина може з ним зіткнутися щодня. Все оточення дитини (удома, в садку, школі) — також має знати про можливі реакції та вміти надати першу допомогу. Правильні дії в перші хвилини виникнення симптомів дійсно допомагають врятувати життя в гострій ситуації. І будьте здорові! Читайте також: Харчова алергія у дитини: причини і симптоми