Проколювання вух у KinderKlinik
Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.
Ангіна — на жаль, поширена проблема багатьох дітей. Яке лікування вибрати? Видаляти мигдалики чи ні? І навіщо взагалі вони потрібні? Доктор Саймон Карні (Simon Carney), професор отоларингології Університету Фліндерс в Австралії відповів на найпоширеніші питання про мигдалики.
Трохи про будову
Інша назва гланд — піднебінні мигдалики— це лише один з чотирьох різних видів мигдаликів в нашому горлі.
У носі знаходяться аденоїди, наукова назва яких — носоглоткові мигдалики. Біля кореня нашого язика знаходиться ще один мигдалик — язиковий, якого зазвичай не видно.
Аденоїди і мигдалики пов’язані між собою тонкою смугою мигдаликів, яка носить назву трубних мигдаликів і знаходиться в області слухових труб.
Всі перераховані вище мигдалики разом утворюють так зване лімфатичне глоткове кільце або кільце Пирогова-Вальдейера.
Навіщо потрібні мигдалики?
Кільце Вальдейера — це важлива частина лімфатичної та імунної систем, разом з нашими лімфатичними вузлами (які розташовуються по обидва боки шиї). Також мигдалики беруть участь у кровотворенні організму.
У ранньому дитинстві лімфатичні вузли ще не повністю розвинені, тому наше тіло покладається на мигдалики, які повинні захистити організм від вторгнення патогенних мікроорганізмів. Саме на мигдаликах і відбувається затримка і нейтралізація небезпечних агентів. Організм вловлює ці частинки, починає розпізнавати їх як потенційно небезпечні і виробляє білі кров’яні клітини і антитіла, щоб знищити шкідників.
Які бувають проблеми з гландами?
Мигдалики мають пористу структуру — вони пронизані лакунами (заглибленнями). По суті, лакуни є пастками для вірусів і мікробів, а також місцем, де імунна система «знайомиться» з чужорідними мікроорганізмами. У кожній з мигдалин знаходиться близько 10-20 лакун.
Не лише мікроби, але й частинки їжі можуть осідати в лакунах, і при певних несприятливих факторах призводити до запалення горла і мигдаликів — тонзиліту (ангіни). Виникає біль в горлі, в лакунах може накопичуватися гній, а іноді відбувається навіть збільшення розмірів мигдаликів. Збільшені мигдалики і аденоїди можуть частково перекривати дихальні шляхи і викликати хропіння або проблеми з промовою і ковтанням. Існує також ризик ускладнень — наявність постійної інфекції в гландах загрожує розвитком запалень інших органів, наприклад, серця, нирок і суглобів.
Враховуючи, що більше половини тонзилітів розвивається в результаті інфікування стрептококом, кращим захистом від запалення мигдаликів є вакцинація проти пневмококової інфекції, яку проводять завчасно. Це щеплення дуже важливе, особливо якщо врахувати, що в останні роки пневмокок почав набувати стійкість до антибіотиків, тобто в разі захворювання вкрай ускладнюється лікування. Дітей можна прищеплювати, починаючи з 2-місячного віку.
Довідка
Пневмокок — це різновид стрептокока, який може викликати не лише тонзиліти, а й середні отити, пневмонії, гнійні менінгіти, ендокардити і ін.
Якщо лікар підозрює бактеріальну природу тонзиліту, він прописує антибіотики, також можуть бути призначені нестероїдні протизапальні препарати, оскільки при ангіні зазвичай сильно болить горло.
При тонзиліті є ймовірність розвитку ускладнень — запальних захворювань нирок, серця або суглобів. В цьому випадку, а також при частих загостреннях тонзиліту,
що вимагають призначення антибіотиків, може знадобитися вже оперативне втручання (видалення мигдаликів).
Іноді у батьків виникають побоювання, що після видалення мигдаликів діти стануть більш вразливими до інфекцій. Але не варто переживати — в такому випадку захисну функцію візьмуть на себе лімфатичні вузли.
Бережіть дітей, і будьте здорові!
Читайте оригінальну статтю тут.
Підпишіться на наші новини.
Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.
Зригування – це явище, що присутнє у 80% діток і поступово проходить до одного року. Найбільш інтенсивно проявляється у віці до 3 місяців. Основні ...
Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.