Як зупинити носову кровотечу у дитини та причини її виникнення

Липовська Олена Генадіївна

Записаться на прием Все статьи автора

Кожен з нас хоча б раз у житті стикався з носовою кровотечею. І, як правило, ми не сприймаємо її як щось загрозливе. Що ж насправді означає носова кровотеча у дитини, які її наслідки та причини розповів лікар-отоларинголог KinderKlinik у нашому відео.

Насправді, носова кровотеча може бути верхівкою айзберга, під яким приховуються захворювання, наприклад сухий атрофічний риніт. У 7%випадків носові кровотечі можуть бути спричинені пухлинами носоглотки, саркомою або захворюваннями крові.

Саме тому, якщо ви спостерігаєте у дитини не одноразову носову кровотечу – це привід звернутися до лікаря.

Що ж робити, якщо відкрилась носова кровотеча?

У 95% випадків вона зупиниться сама і не потрібно робити нічого специфічного. Але є деякі правила, які пришвидшать її зупинку. Прослідкуйте, аби дитина нахилила голову вперед, щоб кров витікала з носу, а не стікала в носоглотку, щоб дитина не ковтала її. Також варто затиснути крило носу пальцем. Якщо є можливість, можна вставити ватний тампон, але зробити його не маленьким, а таким, щоб він не потрапив до носоглотки і дитина не проковтнула його. Тампон можна змастити судинозвужуючим препаратом, але не використовуйте перекис водню, який може спричинити опік слизової оболонки. Є також спеціальні гелі, які зупиняють кровотечі.

Пам’ятайте, що після того, як ви зупинили носову кровотечу необхідно звернутися до лікаря, щоб виключити небезпечні захворювання або вчасно їх виявити. Лікарі KinderKlinik завжди готові вас проконсультувати та надати необхідну допомогу.

Будьте здорові!

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Записатися на прийом
    Поділитися
    title_icon

    Інші Видео

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.