Проколювання вух у KinderKlinik
Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.
Коли батьки починають вводити прикорм своєму малюкові, вони часто не розуміють, чи вистачає йому виділеної порції. Як зрозуміти чи ситий малюк, розповіла лікарка-педіатриня KinderKlinik Олена Єлфімова.
При введенні прикорму батьки повинні керуватися нормами і стандартами, про які обов’язково проінформує педіатр на прийомі. Але не всі діти можуть з’їдати стандартні порції і це нормально. У кожної дитини свої харчові потреби і свій апетит. Прикорм – це знайомство дитини з новою їжею, він не повинен відразу замінити повноцінний прийом їжі. Якщо малюк з’їв 50 г овочевого або фруктового пюре і ви сумніваєтеся, що він ситий, то можете запропонувати йому грудне молоко або суміш.
Не варто судити про ситість за обсягом їжі, дивіться на поведінку дитини. Якщо вона почала гратися з їжею, затискати рот, показувати язика, відвертатися, значить вона наїлася.
Не забувайте, що маленька дитина здатна бути сконцентрованою лише 7-10 хвилин, тому, коли ви кличете її за стіл, у вас все повинно бути готове.
Не робіть з їжі культ. Доведено, що у дітей, батьки яких змушують їсти через “не хочу”, спостерігається поганий апетит.
Пам’ятайте, що запорука успішного введення прикорму – це вміння зацікавити малюка. Якщо батьки будуть їсти ту ж їжу, що і пропонують дитині, їй буде цікавіше. Сприяє зацікавленості також різноманітність продуктів і можливість вибору.
Нехай введення прикорму буде для малюка цікавим і смачним і не створить проблем батькам, а педіатри KinderKlinik завжди у цьому допоможуть і дадуть відповідь на всі питання!
Підпишіться на наші новини.
Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.
Зригування – це явище, що присутнє у 80% діток і поступово проходить до одного року. Найбільш інтенсивно проявляється у віці до 3 місяців. Основні ...
Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.