Гаєвська Олена Григорівна

Освіта:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.

Шляхи професійного розвитку:

• спеціалізація: педіатрія;
• має 20-річний стаж роботи дільничним педіатром в поліклініках, провідних приватних клініках Києва, і навіть лікарем-педіатром на «швидкій допомозі»;
• навчалася на тренінгах «Base Life Support», володіє навичками надання первинної реанімації та невідкладної допомоги. Ці знання допомогли колись Олені Григорівні «протриматися» з дитиною в критичному стані (у неї був больовий шок) до приїзду «швидкої». Можливо, саме її дії і врятували дитині життя;
• пройшла тренінги по вакцинації, грудному вигодовуванню, стабілізації в педіатрії і безліч інших. Брала участь в Конгресі ЕАР (Європейської академії педіатрії), м.Любляна (Словенія);
• є членом Української академії педіатрії;
• навчалася на курсах «Психологія для небайдужих». Ці знання активно застосовує у своїй роботі. Оскільки педіатр — супутник дитини не тільки на 1-му році життя, але часто й до її повноліття, Олена Григорівна — не лише лікар, а й психолог теж. Консультує мам і тат у міру дорослішання дитини і в непрості моменти перехідного віку. Допомагає мамам усвідомити материнство, зняти гіпертривогу, вселити віру в себе, розвіяти міфи й страхи. Підтримує мам на всіх етапах розвитку і виховання дитини;
• володіє англійською мовою, що не лише дозволяє приймати іноземних пацієнтів, а й постійно вчитися і вдосконалюватися.

• дитячі інфекційні захворювання;
• вакцинопрофілактика;
• проблеми здоров'я раннього дитячого віку і шкільного віку;
• підтримка успішного грудного вигодовування.

Спеціалізується на лікуванні захворювань:

• захворювання верхніх і нижніх дихальних шляхів;
• розлади травлення;
• дитячі інфекційні захворювання;
• захворювання сечовивідних шляхів;
• анемії залізодефіцитні.

«Люблю свою роботу, обожнюю дітей, і вони відповідають мені взаємністю. Ніколи не шкодувала про вибір своєї професії. Діти — це дар Божий. Не можна передати словами, що ти відчуваєш, коли бачиш спочатку маленький комочок, а потім на твоїх очах він дорослішає. Чужих дітей немає, вони всі мої. Для мене дуже важливо усвідомлювати, що я маю якесь відношення до становлення особистості, виховання людини. Коли довго ведеш дитину — в ній бачиш частинку себе».