Девіантна поведінка підлітків

Ви вкладаєте всю душу в дитину, багато їй дозволяєте та хвалите, а вона ніби «зірвалася з ланцюга»? Дитина поводиться провокативно, зв’язалася з поганою компанією чи взагалі проявляє антисоціальні ознаки? Це ще не привід думати, що у неї немає перспектив і шансів на нормальне майбутнє. Те, з чим ви маєте справу, у світі психології має визначення — «девіантна поведінка». І тут варто зазначити, що близько 30% дорослих у світі мають цей діагноз, а серед підлітків він зустрічається ще частіше — у 40–64% випадків залежно від регіону.  

Чим розвиненіше суспільство, тим вищі ризики девіацій, і це вже науково доведено. За підозр краще звернутися до психолога. У Києві при клініці для дітей та їхніх батьків KinderKlinik діє кілька відділень Центру психології, нейрокорекції та логопедії, де працюють фахівці відповідного профілю. Головне — розібратися, що таке девіантна поведінка та способи її корекції.  

Девіантна поведінка дітей та підлітків  

Девіацією називають вчинок, який суперечить соціально прийнятим нормам — правовим, етичним та естетичним. Девіантна поведінка дітей та підлітків частіше проявляється у віці 14–18 років і пов’язана з гормональним штормом в організмі дитини на тлі статевого дозрівання. Водночас причини девіантної поведінки підлітків різноманітніші та глибші. І поки ви не втратили «останні шляхи», де ще можете знаходити підхід та слова для контакту з девіантом, а сам він не заглибився в проблеми, краще звернутися до психолога в KinderKlinik.  

Симптоми девіантного розладу  

Основні ознаки девіантної поведінки не проявляються відразу. За один день чи буквально за 2–3 тижні не буде різкого «прогресу» в незвичній поведінці дитини. Однак ви все одно помічатимете тривожні прояви, а їхня частота поступово зростатиме.  

Діти з девіантною поведінкою відрізняються такими симптомами:  

• Неспроможність адаптуватися до соціального оточення, через що частими «гостями» стають конфлікти вдома, з друзями, вчителями. 
• Незбалансовані психічні реакції — різкі коливання настрою, запальність, провокативні відповіді на звичайні запитання тощо.
• Неспроможність контролювати свої вчинки, включно з випадками, коли для цього просто немає бажання. 
• Демонстративні втечі з дому, прогули, відмова від відвідування школи. 
• Труднощі в навчанні через відсутність інтересу, погані оцінки. 
• Проблеми з концентрацією, слабкі вольові здібності, нездатність доводити розпочате до кінця. 
• Інфантильність, що проявляється нездатністю нести відповідальність і підтримувати хоча б на базовому рівні господарсько-побутову сферу. 
• Емоційна нестабільність — фобії, спалахи агресії, депресивні епізоди, істерики, імпульсивність. 
•  Неадекватна самооцінка. 
• Жорстокість або байдужість, упертість і замкнутість.  

На рівні фізичного стану можливі:  

• Проблеми зі сном, порушення апетиту. 
• Функціональні порушення — мігрені, стрибки артеріального тиску, підвищена температура тощо.  

Частіше девіантна поведінка дітей пов’язана з несприятливими соціальними умовами та обтяженою спадковістю, тобто за наявності родичів із психічними розладами.  

Форми девіантної поведінки  

В. Д. Менделєвич запропонував поділити девіантні форми поведінки дітей та підлітків на п’ять категорій. У психіатрії ця класифікація застосовується найчастіше. Отже, які бувають девіантні форми поведінки:  

1. Делинквентна — пов’язана з діями, які вважаються злочинними (насильство, крадіжка, хуліганство).  
2. Аддиктивна — пов’язана із залежностями (від алкоголю, наркотиків, тютюну, комп’ютерних та азартних ігор тощо).  
3. Патохарактерологічна — зумовлена рисами характеру та специфікою виховання. Це різноманітні акцентуації характеру та види психопатій (шизоїдна, істероїдна тощо).  
4. Психопатологічна — виражена у неправильних поведінкових реакціях і психічних розладах (гіпоманія, депресія, апатія тощо).  
5. Гіперздібності. Варто пам’ятати, що це не завжди патологія зі знаком «–». Іноді девіантна поведінка у дітей проявляється обдарованістю та талантом. Так, у цьому випадку теж можлива певна замкнутість чи, навпаки, надмірна емоційність, але зазвичай ці «супутники» не заважають, а отже, стан не потребує лікування.  

Важливо вчасно це помітити та вжити заходів, щоб не втратити момент і не дозволити дитині піти «кривою доріжкою» до несприятливого результату. Звертайтеся до нашого центру за професійною психологічною підтримкою.  

Девіантна поведінка підлітків та причини явища  

Усі причини девіантної поведінки підлітків поділяються на дві групи: перша пов’язана з соціальним середовищем, а друга зумовлена біологічними факторами.  

Соціальні «провокатори»:  

• Неповна сім’я, де немає прикладу взаємодії різних статей, немає розуміння та повної участі батьків у житті дитини. 
• Асоціальні сім’ї (невлаштовані), де в батьків бувають залежності, неправильний спосіб життя, серйозні помилки у вихованні, постійні конфлікти тощо. 
• Помилки у вихованні та навчальному процесі. Тут можуть бути неправильні дії вчителів, які підтримують булінг, принижують за неуспішність, не допомагають у вирішенні конфліктів.  

Біологічні причини:  

• Генетична схильність до девіацій. 
• Патології ЦНС. 
• Специфіка пубертатного періоду.  

Діагностика девіантної поведінки підлітків  

У нашому Центрі психології, нейрокорекції та логопедії діагностика девіантної поведінки підлітків проводиться на основі консультації психолога. Підтвердити або виключити діагноз можна лише за допомогою низки досліджень:  

1. Розмова лікаря з пацієнтом та спостереження за поведінкою. Спеціаліст оцінює стан дитини, поведінкові реакції, емоційні прояви.  
2. Опитування батьків або близького оточення дитини, оскільки підлітки з девіаціями мають знижену самокритику.  
3. Психологічні тести та опитувальники, зокрема:  

•    MMPI (Міннесотський багатофакторний опитувальник). 
• Шкала тривожності. 
• Опитувальник Айзенка. 
• ПДО (патохарактерологічний діагностичний опитувальник).  

4. Оцінка витіснених емоцій за допомогою проективних методів (тест Розенцвейга, тест Сонді, інтерпретація малюнка).  

Оскільки девіантна поведінка часто зумовлена генетикою, психологу знадобиться інформація від педіатра та інших лікарів щодо стану здоров’я дитини. Наприклад, навіть травма голови в минулому може впливати.  

Корекція девіантної поведінки підлітків  

Корекція передбачає комплексні заходи, підібрані індивідуально. Лікар може використовувати такі методи:  

• Психотерапія (для підлітка та його батьків). 
• Психокорекційні заняття для стабілізації емоційної сфери, мислення та уваги. 
• Медикаментозна терапія (антиконвульсанти, антипсихотики). 
• Соціально-педагогічна реабілітація.  

З кожним аспектом допоможе наш Центр психології, нейрокорекції та логопедії при клініці KinderKlinik. Запишіться до лікаря вже зараз і почніть реабілітацію вашої дитини якнайшвидше!