Ангіна у дитини: через що виникає і як лікувати

Діти часто хворіють, особливо лор-захворюваннями і найчастіше — в холодну пору року. Одним з найбільш поширених захворювань є ангіна (гострий тонзиліт). Багато хто думає, що все знає про ангіну, однак не все так просто. Виявляється, ангіна буває декількох видів, у кожного з яких — свої прояви. А ще під «маскою» ангіни часто ховаються інші, більш небезпечні, захворювання. Про це та багато іншого ми поговоримо з дитячим лікарем-отоларингологом KinderKlinik Мариною Кияницею. Важливу роль у захисті дитячого організму від інфекцій відіграють піднебінні мигдалики, які нескладно побачити навіть батькам при огляді ротоглотки малюка. Вони виконують бар’єрну функцію — допомагають боротися з мікробами, які проникають через рот або ніс (вхідні ворота інфекції) і попереджають інфікування всього організму. Наталія Іванівна, що таке ангіна? Гострий тонзиліт («ангіна» — в перекладі з латини «душити, стискати») — це гостре інфекційне захворювання, коли виникає запалення піднебінних мигдаликів. Причиною розвитку тонзиліту можуть бути як бактерії — частіше за все, це бета-гемолітичний стрептокок групи А (80% всіх випадків захворювань), так і віруси, особливо в ранньому дитячому віці. Оскільки можливі різні причини тонзилітів, то й лікування теж буде відрізнятися, тому консультація лікаря вкрай необхідна.

Як відбувається зараження? Інфекція поширюється повітряно-крапельним шляхом — при чханні або кашлі від іншої людини, хворої на тонзиліт (скарлатину або гострі респіраторні захворювання, збудником яких є стрептокок). Джерелом інфікування також може бути і здоровий носій, тому хвороба часто виникає без видимої на те причини (20% дітей шкільного віку є носіями без будь-яких симптомів).

Як протікає тонзиліт? Як правило, у дітей тонзиліт починається з різкого підйому температури тіла до 38-39 °С і навіть вище, болю в горлі, що посилюється при ковтанні, приєднується кашель. Діагностика тонзиліту на ранніх етапах утруднена, оскільки запалення і нальоти на мигдаликах можуть з’явитися пізніше.

Типовим для бактеріальних ангін є поєднання 3-х ознак:

порушення самопочуття дитини з підвищенням температури тіла до високих цифр;
зміни на піднебінних мигдаликах (виражене почервоніння, розпушення і набряк тканини), на поверхні можна помітити жовто-білі гнійні нашарування у вигляді точок, плівок або острівців. Залежно від виду змін на піднебінних мигдаликах розрізняють катаральний, лакунарний і фолікулярний тонзиліти. Якщо гнійний наліт відсутній — значить, має місце катаральне запалення;
болючість і збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

Тонзиліти, спровоковані вірусами, частіше спостерігаються у дітей раннього дитячого віку і проявляються вираженою інтоксикацією з синдромом ураження органів шлунково-кишкового тракту (нудота, болі в животі, здуття кишківника). Сюди також відносять герпетичну ангіну, прояви якої можуть бути різноманітними: слизова мигдаликів і задньої стінки глотки на початку захворювання яскраво-червона, потім покривається папульозним висипом, бульбашки через кілька днів зникають, утворюючи ерозії з червоною облямівкою і білуватим нальотом.

З якими хворобами можна сплутати ангіну? Незважаючи на те, що описана клініка майже всім відома, треба обов’язково звертатися до лікаря. Адже під «маскою» тонзиліту може ховатися небезпечне для життя захворювання — дифтерія, лікування при якій повинно починатися якомога раніше і обов’язково в лікарні. Однак це захворювання можна попередити — завдяки вакцинації! Симптоми тонзиліту у дітей спостерігаються також при скарлатині або інфекційному мононуклеозі.

Які можливі ускладнення? При неправильному або пізно розпочатому лікуванні стрептококового тонзиліту можливі місцеві ускладнення — формування гнійників поряд з тканиною піднебінного мигдалика (паратонзилярний абсцес), за глоткою (заглотковий абсцес), запалення середнього вуха (отит) і навіть запалення мозкової оболонки (гнійний менінгіт). Також після перенесеної ангіни у дітей можуть приховано розвиватися ураження серцевого м’яза (міокардит) і нирок (гломерулонефрит), ревматоїдний артрит. Нерідко ангіна набуває хронічного характеру, періодично турбуючи дитину загостреннями. Ось чому важливе не лише правильно підібране лікування тонзиліту, а й спостереження у лікаря після одужання.

Якщо у дитини ангіна, що робити? Незалежно від виду тонзиліту, хвора дитина скаржиться на біль в горлі, спочатку при ковтанні твердої, а потім і рідкої їжі. Малюки відмовляються від їди й пиття, тому харчовий раціон вашої дитини повинен складатися з рідкої, легкозасвоюваної молочно-рослинної їжі (ріденькі супчики, каші). Переконайтеся, що ваша дитина вживає достатню для свого віку кількість рідини. В іншому випадку є високий ризик зневоднення організму.

Як лікувати тонзиліт? Якщо у дитини підвищилася температура, значно погіршився загальний стан — потрібно застосувати парацетамол- або ібупрофен-вмісні препарати. Не можна давати дитині аспірин, який може спровокувати розвиток синдрому Рея (дуже небезпечний, загрожуючий життю стан, що виникає у дітей, характеризується швидко прогресуючою енцефалопатією (внаслідок набряку головного мозку) і розвитком жирової дегенерації внутрішніх органів, переважно нирок і печінки). Якщо ми маємо справу з бактеріальним тонзилітом, призначається антибіотикотерапія за індивідуальними схемами, після визначення чутливості збудника. Спреї і таблетки для розсмоктування лікар призначає індивідуально, враховуючи вік малюка. При правильному лікуванні стан дитини швидко поліпшується, і тут з’являється небезпека самостійного припинення прийому медикаментів, але це неприпустимо! Тільки лікар повинен призначати і контролювати ефективність лікування. Після поліпшення загального стану і зникнення симптомів, а також через 1 місяць після хвороби необхідно здати загальний аналіз крові й сечі, виконати ЕКГ для попередження розвитку ускладнень, які можуть відразу не проявлятися.

Чи є методи профілактики ангіни?

зміцнюйте імунітет будь-якими доступними вам способами (контрастний душ, прогулянки на свіжому повітрі, помірні фізичні навантаження, правильне харчування, повноцінний сон);
дотримуйтесь правил особистої гігієни (перш за все, мийте руки — дитини і свої!).

Лікуйтеся доказово, і будьте здорові!