Алергія до кота у дитини: що робити?

Алергія – це завжди неприємний діагноз, але ще більше неприємним він стає тоді, коли через неї ми змушені шукати нових господарів для своїх домашніх тварин. Наша лікарка-алергологиня Ольга Горбатюк звернулася до батьків, діти яких страждають на алергію до кота, і розповіла про її особливості.

“Доброго дня, шановні друзі. Для мене, як для власниці кішки та алерголога, ця тема нелегка.

Сьогодні, в період нестабільності та емоційного напруження, як ніколи, хочеться завести антистресового домашнього улюбленця, а саме – кота.

Особливо, беручи до уваги маркетингові ходи щодо гіпоалергеності окремих порід, або кормів, що роблять їх такими.

Одразу хочу розвінчати цей міф! Не існує таких котів, тому що алергени (в даному випадку – білки), що знаходяться в слині, епідермісі та сечі тварини, звичайно розповсюджуються на шерсть.

Міф другий – купання кота. Воно, зменшує концентрацію алергенів, але на жаль, лише до 2 діб.

Міф третій – дитина контактувала у друзів чи знайомих – нічого не трапилось. Має значення тривалість контакту, а також його близькість.

Я не залякую, а лише хочу роз’яснити, в чому небезпека алергенів кота. Вони летючі, круглорічні і здатні зберігатись в приміщеннях до 3 років.

Але, незважаючи на всі ризики, ми любимо котів, принаймні, автор статті точно.

Так що ж робити?

Найкращий варіант розвитку толерантності (нечутливості) до алергенів кота – це завести в ранньому грудному віці, а ще краще – під час вагітності.

Якщо дитина більш старшого віку – попросіть у друзів на декілька днів взяти кота, щоб відстежити реакцію.

Що робити, якщо реакція все ж таки є, тобто присутні нежить, сльозотеча, чхання, дерматит та навіть приступи задухи?

В залежності від вираженості проявів можливі варіанти корекції стилю поведінки з твариною, обмеження контакту, але у важких випадках, дійсно, на жаль, потрібно знайти тварині нових господарів.

Єдиний метод позбутися алергії – це АСІТ-терапія. Це метод, за якого дитина отримує мікродози алергену і таким чином стає до нього толерантною. Ефективність такої терапії дуже висока.

Ніколи не забуду випадок з двома хлопчиками в сім’ї, куди була запрошена для огляду у зв’язку з тривалим кашлем дітей.

Тільки зайшовши в квартиру відчула різкий запах сечі котів, при тому не кастрованих, як з’ясувалось, господарка взяла іх кошенятами з вулиці і прихистила. У обох хлопчиків був фактично астматичний стан. Не кастровані тварини, за рахунок простатичних білків, ще більш алергенні ніж стерилізовані.

Якщо у вас є підозра на алергію до кота собак та інших пушних тварин – приходьте на консультацію до лікаря-алерголога, ми раді будемо вам допомогти”.