Пневмокок: чим небезпечний і як захиститися?

Липовська Олена Генадіївна

Записаться на прием Все статьи автора

Пневмококковая інфекція – дуже поширене захворювання, що викликане бактерією пневмокок (рід стрептококів). Про небезпеку цієї бактерії, захворювання, які вона викликає та методи захисту розповів лікар-отоларинголог KinderKlinik в нашому відео.

Пневмокок викликає пневмонію, менінгіт, бронхіт, сепсис, отит. Збудник передається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової.

Щорічно від пневмококової інфекції в світі вмирають 1,6 мільйона людей і найбільш вразливими є діти до 1 року.

Захворювання, які викликає стрептокок можуть призводити до тяжких наслідків. Наприклад, стрептококовий отит у дитини до року може призводити до запалення антрума (процес переходу запалення із середнього вуха на кістки черепа) або менінгіту.

Крім того, при захворюваннях, що викликає пневмокок, часто призначаються антибіотики. А якщо дитина часто хворіє, то організм стає антибіотикорезистентним і ці препарати вже не будуть надавати необхідну дію.

Найбільш ефективним захистом від пневмокока є вакцинація, яка знизила захворюваність на 75%. Крім того, вченими доведено, що щеплення підсилює дію антибіотиків, які призначає лікар у разі настання хвороби.

У KinderKlinik є дві вакцини від пневмокока – Превенар 13 (захищає від 13 штамів бактерії) і Сінфлорікс (захищає від 10 штамів). Педіатри рекомендують вакцинувати малюка від пневмокока вже на другому місяці життя. Однак якщо ви не встигли цього зробити, ви можете звернутися до наших фахівців і вони складуть індивідуальний план захисту для вашої дитини, який допоможе зберегти її здоров’я.

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Записатися на прийом
    Поділитися
    title_icon

    Інші Вакцинація

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.