Стрибок температури у дитини: застуда або пієлонефрит

Напевно багато батьків стикалися з ситуацією: у зовні абсолютно здорову дитину різко підскакує температура тіла до 37,5 ° і вище. Але при огляді немає ніяких ознак ГРВІ, прорізуються зубів, або інших симптомів, що наштовхують на думку про захворювання. Батьки не розуміють, як їм поступити і в паніці звертаються до фахівця. Що ж послужило причиною підвищення температури? Відповідь може вас здивувати — інфекція органів сечовидільної системи. Про те, як розпізнати у дитини ІМШ розповість фахівець KinderKlinik, педіатр Марія Крепак.

Коментар експерта

Інфекції сечовивідних шляхів, найбільш часто зустрічаються в дитячому віці (цистит, пієлонефрит) практично завжди протікають з підвищенням температури тіла. Різниця лише в тому, що при циститі підвищення температури в деяких випадках може не бути, а якщо і відбувається, то до субфебрильних цифр, і практично завжди без порушення загального самопочуття дитини (озноб, млявість, сонливість, зниження апетиту). При пієлонефриті ж навпаки завжди відзначається підвищення температури тіла, практично завжди до фебрильних і високих фебрильних цифр і з порушенням загального самопочуття дитини.

Симптоми інфекції сечовивідних шляхів

На які симптоми інфекції сечовивідних шляхів слід зверніть увагу батькам залежно від віку дитини: У дітей віком до 2-х років:

  • підвищення температури тіла, в основному без явних симптомів вірусної або бактеріальної інфекції; • неприємний запах сечі при зміні підгузники, пелюшок або очищення горщика; • збільшення або зменшення числа мокрих підгузків; • наявність симптомів болю в животі (грудні дітки плачуть при дотику до живота підтягують ніжки до живота. У більш старшому віці дитина може вказувати на болі в навколопупковій зоні або області сечового міхура) • дратівливість; • надмірна плаксивість; • блювота; • діарея; • зниження апетиту; • плач під час акту сечовипускання.

У дітей віком старше 2 років крім перерахованих скарг ще можуть бути:

  • прискорене сечовипускання; • поява нетримання сечі; • виникнення нічного енурезу; • раптове бажання помочитися • відчуття неповного; спорожнення сечового міхура після акту сечовипускання; • біль при сечовипусканні; • біль в надлобковій області; • біль в спині й \або збоку під ребрами; • підвищена стомлюваність;

Як допомогти малюкові

Для підтвердження інфекції сечовивідних шляхів, а також виключення хірургічної патології батькам необхідно звернутися за допомогою до фахівця. Лікар проведе загальний огляд і направити на базові дослідження — загальні аналізи крові та сечі. Залежно від отриманих результатів можна буде судити про причини стану і скласти подальшу тактику ведення пацієнта.

[ask pos=”left” width=”240″ id=”886″ button=”Записатись”]Потрібна консультація?[/ask] Можливості KinderKlinik

Якщо стан дитини викликає у вас побоювання — Зверніться по допомогу до чергових лікарів KinderKlinik. У будь-який час доби наші фахівці детально оглянуть малюка, проведуть лабораторні дослідження, складуть тактику ведення і при необхідності запропонують госпіталізацію в стаціонар (доступно в відділенні KinderKlinik по вул.Вишгородська 45/2). Також важливо відзначити, що в відділенні по вул.Вишгородська 45/2 цілодобово працює наша власна лабораторія. Результати фундаментальних досліджень та експрес-тестів доступні в найкоротші терміни, внаслідок чого лікар в найкоротші терміни складе тактику ведення. Для планового звернення до фахівця або записи на дослідження, залиште замовлення через форму зворотного зв’язку на сайті або зверніться за номерами: 0800 30 75 75 096390 75 75 044390 75 75 Консультант кол-центру відповість на питання і запише до фахівця на зручний час. Звертайтеся до нас, і будьте здорові.

Дізнайтеся першими про нову акцію.

Підпишіться на наші новини.

    decor
    Поділитися
    title_icon

    Інші Перша допомога

    Проколювання вух у KinderKlinik

    Проколювання вух – процедура, на яку дітки приходять із задоволенням, адже з кабінету вони вийдуть із гарними сережками у вушках.

    РДУГ: що це та як визначити?

    Головною причиною РДУГ є генетична схильність. Але є певні фактори, що підвищують ймовірність розвитку розладу.