Дідичук Вадим Віталійович

Освіта:

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Шляхи професійного розвитку:

• Спеціалізація: дитяча хірургія, ортопедія-травматологія;
• Працював лікарем відділення ортопедії та травматології в «Охматдиті»;
• Автор та співавтор наукових робіт в галузі «Дитяча хірургія», опублікованих у фахових виданнях у ДАК України;
• Доповідач, учасник конференцій та з’їздів ортопедів-травматологів: Міжнародного науково-практичного конгресу студентів та молодих вчених; Науково-практичної конференції «Актуальні питання ортопедії та травматології у дітей»; «Проблеми остеосинтезу в дитячій ортопедії-травматології»; XVII з’їзд ортопедів-травматологів України; «Впровадження наукових розробок в практику охорони здоров’я»; First international pediatric trauma course та ін.;
• Автор 10 наукових публікацій;
• Член Асоціації дитячих ортопедів-травматологів України;
• Вадима Віталійовича сміливо можна назвати психологом. Лікар вважає, що комунікація з людьми та їх довіра надважливі, тому потрібно знати аспекти людської психології, а зокрема дитячої;
• Вільно володіє англійською мовою, що не тільки дозволяє приймати іноземних пацієнтів, а й постійно вчитися і вдосконалюватися.

• профілактичні огляди;
• патронаж дітей до року;
• рання діагностика, консервативне та оперативне лікування вроджених і набутих вад розвитку опорно-рухового апарату;
• консервативне та оперативне лікування травм опорно-рухового апарату у дітей.

Спеціалізується на лікуванні захворювань:

• Дисплазія кульшових суглобів
• Клишоногість
• Первинна хірургічна обробка ран
• Кривошия
• Порушення постави
• Деформації грудної клітки
• Переломи кісток верхніх та нижніх кінцівок
• Деформації хребта.

Важливо залишатися людиною за будь-яких обставин. Варто пам'ятати, що найменша недбалість може призвести до різних наслідків, тому потрібно бути відкритим та ставитися з розумінням до пацієнтів. Крім того, відповідальність, яку несуть лікарі, колосальна. В наших руках здоров'я та життя людей, тому на перше місце виступає професіоналізм. Я люблю працювати з дітьми - вони завжди наповнюють своєю світлою енергією. Діти дарують посмішки без жодної фальші, і з ними вдвічі приємніше працювати. В моїй роботі мене надихають... люди. Їх віддача та віра. Якщо в моїх силах допомогти - я з радістю це роблю. Відчуття, що це твоє покликання, що ти на правильному місці і робиш щасливими та здоровими людей, неможливо описати. Це мотивує, дає поштовх працювати над собою і покращувати свої вміння та навички. А до того ж, сама хірургія, як наука, для мене цікава. І її розвиток мені небайдужий».